Візитна картка

Проблема, над якою працюю 

Сорок п'ять хвилин - от і весь урок!Час цей точно виміряний, невмолимо визначений,строго відрахований.

Урок -це спілкування учнів, зіткнення душ, це сорок п'ять хвилин інтелектуальної та емоційної напруги. І кожен раз,коли заходиш у клас, ставиш собі мету, щоб ці 45 хвилин не були марними. Кожен вчитель досягає цієї мети по - різному.

Праця вчителя - словесника надзвичайно важка й виснажена. Вона потребує додаткових затрат часу. Але в результаті такої наполегливої роботи, клопіткої праці виростає раціональне зерно, приходить душевне задоволення.

Григорій Сковорода писав: «Своє виховання зберігається у природі кожного народу, як вогонь і світло невидимо зберігається в кремені. Притули ж губку або трут, не пошкодуй же руки: вдар кресалом і викреши вогонь у себе вдома».

Ці слова якнайточніше передають ідею національного виховання в сучасній українській школі, ідею,втілення якої вважаю основним змістом своєї педагогічної роботи. Адже у моїх руках найцінніший скарб - мова мого народу - моє знаряддя, моя зброя, мій смолоскип.

Українське національне виховання завжди було гуманістичним. Немає і не може бути злих, лінивих,неорганізованих дітей. Злість спричинюємо ми чи рідні несправедливими вчинками, лінь з'являється там, де не пробуджений інтерес до навчання. Тому одним з головних своїх завдань вважаю створення умов для того, щоб учні стали співучасниками найпривабливішого з процесів - пізнання і ви обоє - творці, або ти борешся з учнем.

Яким буде народ України завтра - багато в чому залежить від школи, а в ній, головним чином, від учителя літератури.

З минулих сивих віків дійшли до нас свідчення мандрівників-іноземців,які,подорожуючи просторами загадкової гетьманської держави,відзначали високу побутову культуру українців,людяність народних звичаїв,красу духовності.

Тоді звідки ж зараз така байдужість до ближнього,цинічне ставлення до кожного,кого не щадить життя, відсутність культури,національна зневага? Сучасне покоління значно втратило здатність емоційного сприйняття,почуття співпереживання чужому болю,адекватну (з точки зору людської моралі ) реакцію на події в навколишньому світі.

Це паростки нового «ринкового» життя,які проростають у наш побут,обплутують отруйними щупальцями незахищені душі нашої молоді. «Я на сторожі коло їх поставлю слово...»- це нам, словесникам, нагадує щодня великий Тарас,стукаючи в наші серця.

Адже,як зазначав академік М. Грушевський,наша літературна спадщина-це такий скарб,якого досі не оцінив належно ні сам український народ,ні весь світ. Леся Українка,Іван Франко,Михайло Коцюбинський,Ліна Костенко,Олесь Гончар,Олександр Довженко,Василь Стус,Василь Симоненко. Ці та багато інших велетнів духу віддали серця свої людям,подарували прекрасні плоди своєї творчості. Як донести їх творіння до дитячих сердець,як відродити найголовніше - душу людини як найвищу цінність?

Активне формування національної свідомості,на думку вчених, відбувається у віці 12-17 років. Це період закладання емоційних підвалин, на яких базуватимуться більш загальні теоретичні уявлення: національний характер,національна самосвідомість,національний ідеал.

Шляхи підвищення національної свідомості вбачаю у кількох чинниках,де одним з провідних є предмет української мови та літератури.

Вважаю,якщо предметом уваги дитини стає національне,рідне,а вчитель спонукає дитину поставитись до нього прихильно,то це і є шлях до формування національної свідомості. У серцях дитячих повинно жити утвердження нової людини як носія духовного інтелекту української нації.

Оскільки основною формою організації навчального процесу залишається урок, то проблему виховання національної свідомості реалізую,готуючись до кожного заняття. Організовую уроки української мови і літератури на основі принципів національного виховання. Переконана, основними з-поміж них є диференціація та індивідуалізація навчального процесу, врахування рівнів фізичного, психологічного, соціального, духовного, індивідуального розвитку, розкриття творчої індивідуальності кожного учня.

Пріоритетними напрямками моєї педагогічної діяльності є:

Застосування інноваційних технологій;

Пошук раціональних шляхів для формування патріотичних почуттів дітей;

Удосконалення в учнів умінь практично використовувати багатства рідної мови;

Використання фольклорних матеріалів;

Тісна співпраця з батьками.

На уроках мови активно використовую фольклорний матеріал. Оскільки народознавчі елементи власне української лексики протягом довгого часу викреслювалися із повсякденного життя,сфер науки та культури,тому вважаю,що систему уроків потрібно проводити поетапно.

Під час вивчення,наприклад,алфавіту,пропоную дітям записати в алфавітному порядку імена давньоруських князів,прізвища українських гетьманів,видатних українських художників Пропоную п'ятикласникам поділити слова для можливого переносу у реченні Шануй отця і матір свою, щоб було тобі добре і щоб довго прожив ти на землі,коли досліджуємо склад слова, прошу їх поміркувати над моральними цінностями. На уроці, присвяченому вивченню наголошених і ненаголошених голо сних, діти роблять фонетичний розбір виділених із «Повчання Володимира Мономаха».На інших уроках я також використовую дидактичний матеріал про Україну, про маму тощо.

Для опрацювання навчального матеріалу намагаюся підбирати тексти національного спрямування.

Величезний виховний потенціал для сучасної молоді має творчість Т.Г.Шевченка у 9 класі. На основі творів генія виховую любов і повагу до історичного минулого нашого народу,до нев'янучої краси рідного слова.

Учні не тільки переймаються чарівним словом Шевченка, глибоким змістом творів, а й акцентують увагу на тому, що Шевченко відтворює героїчне минуле нашого народу стилістичними засобами мови:

*фонетичними;

*лексичними;

*морфологічними;

*синтаксичними.

Адже,за словами П.Воронька, клітиною мислі та артерією духу є саме слово.

Багатий матеріал можна черпати з творів Т.Шевченка для уроків української мови у 9 класі під час вивчення складного речення.Широко використовую у своїй практиці низку прийомів.

*Коментоване письмо

На дошці написані речення різних видів.

Завдання:

1)визначити, з якої поезії речення;

2)зробити синтаксичний розбір речення,накреслити схеми.

а )Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє,а внук косу несе в росу, за ними співає.(«Іван Підкова»)

б )Заспівали козаченьки пісню тії ночі,- тії ночі кривавої,що славною стала Тарасові, козачеству,ляхів що приспала.(«Тарасова ніч»)

в )Слава тобі, Гамалію, на весь світ великий, на всю Україну, що не дав ти товариству згинуть на чужині.(«Гамалія»)

г )Не вернуться сподівані, не вернеться воля, не вернеться воля, не вернуться запорожці, не встануть гетьмани, не покриють Україну червоні жупани!(«До Основ'яненка»)

*Диктанти- завдання

З'ясувати смислові зв'язки між простими реченнями у безсполучниковому складному реченні.

а )Зажурилась Україна- така її доля! («Тарасова ніч») (Неоднорідні частини-речення)

б ) Знову закипіло синє море; вздовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає. («Іван Підкова») (Однорідні речення-частини у безсполучниковому реченні: зображувані явища відбуваються одночасно.)

в ) Було колись- в Україні лихо танцювало,журба в шинку мед- горілку поставцем кружала. («Іван Підкова») (Однорідні речення-частини у безсполучниковому складному реченні: зіставляється зміст одного простого речення з іншим.)

в) Утни, батьку, орле сизий! Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу...(«До Основ'яненка») ( Обнорідні речення-частини у безсполучниковому складному реченні зображені явища відбуваються у певній часовій послідовності.)

*Проблемні питання

До якого стилю належать ці речення. Що об'єднує всі ці речення?

Програма шкільного курсу літератури складена так, що про загальнолюдські моральні якості,національну свідомість та патріотизм можна говорити чи не на кожному її уроці.

Чого варті прислів'я та приказки, якими починається курс літератури у 5 класі :»Не зазіхай на чуже, бо й свого не матимеш», «Дивись очима, а думай розумом»,»Не рахуй чужих грошей,краще порахуй свої зуби».

На сторожі зальнолюдських ідеалів- добра,честі, справедливості- упрдовж всього існування завжди стояла байка (6 клас). Поети-байкарі прославляли,часом з ризиком для власного життя,людей мужніх,сміливих і незламних, здатних боротись за волю,відстоювати свої права. Вони завжди були на боці знедолених, бідних і чесних, оспівували людину-трудівника,патріота,творця.

У байках гостро засуджуються такі людські вади, як грубість і тупість,пихатість і лицемірство,жорстокість і неуцтво,підступність і лукавство,несправедливість і заздрість, скупість дармоїдство,неробство і гультяйство. Крилов,Глібов і багато інших байкарів вірили в людину,у перемогу добра над злом, мріяли бачити людство кращим,досконалішим. Саме в цьому полягає величезна цінність байки як глибокого за змістом і повчального за характером літературного твору.

Вивчаючи драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки, намагаюся донести учням ідею про те, наскільки важливою у житті є краса людських стосунків і чистота почуттів.

Інша драма Лесі Українки- «Бояриня» вчить дітей цінувати волю та незалежність, переконує, що громадянський обов'язок кожної людини- це служіння народові.

Рятувати, будувати, покращувати можна тільки те, у що віриш. На наше щастя, агресивна тупість цензури провалилася в небуття і програма шкільного курсу української літератури збагатилася здобутками, які ми не могли вивчати в школі 30-40 років тому.Зокрема, це твори В. Барки «Жовтий князь», І. Багряного «Тигролови», У.Самчука «Волинь», «Марія» та інші.

Роман-трилогія «Волинь»- це гімн великому краю України- Волині, його самобутнім людям, гімн селянській праці, любові до землі, сімейним підвалинам народного життя. Кожну з частин роману можна вважати своєрідною сходинкою до розуміння того, що український селянин своєю працею і духом спроможний закласти міцний фундамент рідної держави.

Роман «Марія» дає нам змогу побачити і пережити події, для нас уже далекої епохи, і зробити власні висновки. Цей твір не просто розкриває перед нами життя однієї людини, села, він описує трагедію цілої країни, а отже, й застерігає: не можна бути аполітичним, не мати національної самосвідомості.

Чому більшовики перемогли? Мабуть, тому, що вони пообіцяли селянській Україні найголовніше: землю, мир, свободу. Виборюючи своє право працювати на землі, український хлібороб не розумів, що вільна праця вільної людини можлива лише в незалежній державі.

Улас Самчук пророкує у своєму творі аж ніяк не загибель України, бо такий страшний, але правдивий кінець життя Марії має активізувати свідомість випускника.

Трагічний оптимізм роману «Марія» стає своєрідним духовним джерелом, що очищає нашу свідомість від зневіри,меншовартості й інших комплексів.

Суть загальнолюдських цінностей полягає в поєднанні трьох аспектів духовного виміру: національного, морально-етичного й філософського.

Проблема національної самосвідомості людини і народу особливо виразно постала в Довженковій творчості воєнного періоду. У щоденникових записах читаємо болісні роздуми про силу національної свідомості і згубність національного нігілізму: «14.04.42. Заговорили про словник український і про історію, Боже ж ти мій! Двадцять п'ять літ немає історії і нема словника.Яка ганьба! Яка мерзота! Чия огидна рука тут діяла і во ім'я чого? Країна виховання безбатченків! Безбатченків без роду, без племені. Де зрости дезертиру, як не у нас?» А ось запис наступного дня: «Єдина країна у світі, де не викладається історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним,- Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж...плодитися дезертирам, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судити їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час»

Прочитавши повість «Україна в огні», випускники роблять висновки:

*потрібно боятися вакууму душі, байдужих людей.

*Необхідно любити життя, цінувати кожну хвилину,й пам'ятати,що «найбільша мудрість- слідкувати за природою, що послала людині щастя забуття лихого в доброму часі».

*Учити жити, не плазувати.

*Прощати і не чекати за це похвали, плекати доброту у своїй душі.

*Бути оптимістами та наполегливо йти до своєї мети.

Потужний виховний потенціал, високу духовність несуть у собі і інші твори О. Довженка. Роздумуючи над проблематикою «Зачарованої Десни», учні доходять висновку, що твір не тільки про дитинство автора. Яку важливу проблему розв'язує письменник? (Формування людини взагалі, її характеру, поглядів на життя.) Щоб розв'язати проблему «Що, за кіноповістю,є визначальним у формуванні людської особистості?», учні шукають відповіді на запитання:

*Як у «Зачарованій Десні» розв'язується проблема «природа і людина»?

*Чи тільки красою природи захоплюється письменник?

*Чи відповідає вашим уявленням погляд О. Довженка на взаємозв'язок природи і людини?

*Хто і як прищепив майбутньому письменнику любов до праці і повагу до трудівника?

*Як же в «Зачарованій Десні» розв'язується проблема виховання працею? Чи осуджується у творі негативне ставлення до праці?

*Яку роль,на думку автора,відіграє у вихованні дитини сім'я, оточення? Чого навчила О.Довженка його сім'я?

*Що взяв письменник зі свого дитинства в далеку мандрівку життя?

Діти доходять висновку, що патріотизм, любов і повага до батьків, виховання працею, збереження миру на землі, охорона природи- ці та інші проблеми є вічними. Розв'язав їх О.Довженко з позиції добра, правди,людяності. Як заповідь нащадкам звучать його слова: «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті».

Так, вивчаючи творчість І.Багряного (роман «Тигролови»), учні знають, що в основу твору покладені події, які сталися із самим автором, коли його було заслано більшовиками на Далекий Схід. Відразу постає проблемне запитання:»Чому там, на Далекому Сході, за тисячі кілометрів від України, звучить українська пісня, зберігаючи народні традиції?» У бесіді за проблемними питаннями розкриваю національну свідомість української родини, визначаючи ментально-психологічне підґрунтя дій та вчинків героїв:

*Чому Сірки емігрували на Далекий Схід?

*Розкажіть, як національна свідомість керувала вчинками предків і нащадків цього українського роду.

*Як батьки формують у дітях почуття національної гідності?

Така система запитань допомагає учням осмислити особливості національної психології Сірків і спонукає замислюватися над власними пріоритетами та вчинками, щоб з'ясувати для себе:

1.Хто я?

2.Чи можу вважати себе українцем?

3.Що потрібно зробити, щоб ним стати?

Слово педагога здатне найтонше доторкнутися до душі підлітка, продумано і ненав'язливо реалізує виховні можливості літератури, через сприйняття авторської позиції вчить дітей мислити, творити,схилятися перед мудрістю, бути добрими і чесними, гідними своєї землі, усвідомлювати, хто вони є, чиїх батьків діти, формує національну свідомість, виховує любов і повагу до батька і матері,пошану до людей...